Характеристика козацько-гетьманськоъ держави

Зміст

  Вступ 3
  1. Держава та право козацько-гетьманської держави XV - XVI ст. 5
  1.1. Державний лад та основні риси права у XV - XVI ст. 5
  1.2. Право та його види у часи казацько-гетьманської держави 13
  2. Суспільно-правовий лад і право козацько-гетьманської держави
      XVII - XVIII ст. 22
  1.   Основні риси права у другій половині XVII ст. 22
  2.   Суспільно-правовий лад і право на західноукраїнських землях
  (друга половина XVII —друга половина XVIII ст.) 28
  Висновки 38
  Список літератури 41


Вступ


      Внаслідок Люблінської унії під владою Польщі опинилася майже вся Україна. Непідвладними Польщі залишалися тільки ті українські землі, що перебували під владою Угорщини (закарпатська Україна) і Молдавія (Буковина), частина Пінщини і Берестейщини, які продовжували бути у складі Литовського князівства, та Чернігівщина, що належала Московській державі.
      Українські землі, що перебували у складі Речі Посполитої і входили до Малої Польщі, остаточно втратили свою автономію й адміністративно були поділені на шість воєводств за польським зразком: 1) Руське воєводство (переважно Галичина) охоплювало п'ять земель — Львівську, Галицьку, Перемишлянську, Сяноцьку, Холмську; 2) Белзьке воєводство об'єднувало три повіти — Бузький, Городельський і Гробовецький; 3) Волинське воєводство — також три повіти — Володимирський, Луцький, Кременецький; 4) Подільське воєводство складалося з Кам'янецького, Червоно-градського і Литичівського повітів; 5) Брацлавське воєводство — з Брацлавського і Вінницького повітів; б) Київське воєводство — з Київського, Овруцького і Житомирського повітів.
      Кожне воєводство мало свої сеймики й посилало своїх депутатів до Варшави на сейм. Для Волинського, Брацлавського, Київського воєводств було залишено