Цивілізація як соціокультурне утворення

Цивілізація як соціокультурне утворення
У поняття цивілізації входять соціальна й культурна складові життя суспільства. У сучасному уявленні цивілізація починається одночасно з переходом людини з первісного стану до розумного існування. З цього моменту вона розвивається за своїми внутрішніми законами, виходячи зі створюваних нею самою передумов. Інакше кажучи, необхідною умовою для розвитку цивілізації є лише її виникнення. Поняття цивілізації пов'язане зі спадковістю в житті суспільства, наявністю культурних традицій у широкому розумінні — як мистецтва, так і навичок виробництва предметів утилітарного призначення.
Під цивілізацією розуміють не тільки і, головним чином, не стільки результати матеріальної і духовної діяльності людей, хоча самі по собі вони також важливі, а й спосіб або технологію відтворення суспільних відносин, "соціальну організацію, що творить і відтворює суспільне життя" (П. Сорокін). Тобто, цивілізація поєднує в собі перетворену людиною природу та засоби цього перетворення, людину, що засвоїла культуру і здатна жити і діяти в окультуреному середовищі, а також сукупність суспільних відносин як форм соціальної організації культури, що забезпечують її існування та розвиток.
У наш час до змісту цивілізації додається також здатність суспільства вирішувати глобальні проблеми, в тому числі основну з них – виживання людства. Таким чином, в основі цивілізації лежить діяльнісний підхід, який вирішальну роль у цивілізаційному процесі відводить суб´єктивному фактору та духовній культурі.
Отже, цивілізація є соціокультурним утворенням. Якщо поняття "культура" характеризує людину, визначає рівень її розвитку,