Экономіка Поттера

Концепція конкурентних переваг Портера
Концепція конкурентних переваг Портера – досягнення конкурентних переваг залежно від організації та виконання фірмою окремих видів діяльності. Завдяки різним видам діяльності фірми створюють певні цінності для своїх клієнтів. Кінцева цінність, створена фірмою, визначається тим, скільки клієнти готові заплатити за товари або послуги, які пропонує фірма. Якщо ця сума перевищує сукупні витрати на всю необхідну діяльність, то фірма рентабельна. Щоб отримати і втримати конкурентну перевагу, фірма повинна або давати покупцям приблизно таку ж цінність, як і конкуренти, але виробляти товар з меншими витратами (стратегія менших витрат), або діяти так, щоб давати покупцям товар з більшою цінністю, за який можна отримати вищу ціну (стратегія диференціації).

Види діяльності за конкуренції в певній галузі об'єднані в т.зв. ланцюжок цінності й роблять свій внесок у створення споживчої вартості. М. Портер умовно поділив їх на дві категорії первинна (постійне виробництво, збут, доставка й обслуговування товару) і вторинна, або підтримуюча (забезпечення компонентами виробництва технологією, людськими ресурсами тощо або забезпечення функцій інфраструктури на підтримку іншої діяльності) діяльність. Для кожного виду діяльності потрібні куповані «компоненти», людські ресурси, поєднання технологій, а головною є інфраструктура фірми, наприклад менеджмент і фінансова діяльність. Обрана фірмою конкурентна стратегія визначає спосіб здійснення фірмою окремих видів діяльності й усього ланцюжка цінності. В різних галузях конкретні види діяльності мають неоднакове значення для досягнення конкурентної переваги. Фірми отримують конкурентну перевагу, розробляючи нові способи діяльності, впроваджуючи нові технології або початкові компоненти виробництва. Так, японська фірма «Макита» стала лідером у виробництві електроінструментів