Діабетична нефропатія

Діабетична нефропатія
Діабетична нефропатія (ДН) є одним з найсерйозніших мікроваскулярних ускладнень цукрового діабету (ЦД). Патологічні зміни виникають у різних клітинах, зокрема в подоцитах, мезангіальних і ендотеліальних клітинах, гломерулярній базальній мембрані, епітелії канальців, а також у фібробластах інтерстицію та судинному епітелії. Тобто ушкодження стосуються як клубочків нирок, так і тубуло-інтерстиціальної тканини .
Патогенез ДН комплексний і включає
  1. спадковий,
  2.   метаболічний (гіперглікемія, гіперліпідемія, гіперурикемія тощо),
  3.   гемодинамічний (внутрішньоклубочкова гіпертензія, артеріальна гіпертензія (АГ)  
  4. гормональні (гіперінсулінемія, активація локальної ниркової ренін-ангіотензинової системи (РАС) тощо),
  5.   імунні (дисбаланс продукції про- та протизапальних цитокінів, факторів росту тощо) порушення та ін.
В успадкуванні, або генетичній схильності, ДН бере участь численна група генів, які тією або тією мірою залучені в розвиток ДН. До таких генів належать: ген ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ); ген рецептора до ангіотензину ІІ й ангіотензину], ген реніну , ген NO-синтетази , ген колагену ІV типу , ген ТФР-β (трансформуючий фактор росту) , ген альдозоредуктази , гени ароА та