Антифітовірусні Препарати

Антифітовірусні препарати
      Вже відомо багато речовин, здатних згубно впливати на перебіг вірусної інфекції в рослинах. За характером дії ці речовини можна розділити на 2 групи: а) антивірусні агенти (АВА); б) індуктори стійкості (ІС). До групи   АВА належать речовини, які безпосередньо впливають на інфекційність (інгібітори інфекції) або репродукцію вірусу (інгібітори репродукції) в клітині [94].
      Інактивацію фітопатогенних вірусів можуть викликати речовини різної природи –   білки [47, 48, 83, 100, 151, 161], ферменти, гормони [182], луги, кислоти, спирти, РНК [147], екстракти, виділені з нижчих і вищих рослин і тварин, продукти метаболізму мікроорганізмів, різні речовини природнього та синтетичного походження [8]. Але жодна з великої кількості відомих на сьогодні хімічних речовин не знайшла широкого застосування для хіміопрофілактики та лікування хворих рослин. Труднощі на цьому шляху обумовлені перш за все тим, що вірус дуже тісно пов´язаний з клітиною-хазяїном і пригнічення вірусу в рослині майже завжди супроводжується пригніченням життєво важливих   процесів в самій рослині [ююююю].

  1. Неорганічні сполуки. Координаційні сполуки перехідних металів.
      Дослідження дії солей ряду металів на розмноження ВТМ в листках тютюну показали, що з 12 досліджуваних металів 10 пригнічували розмноження вірусу. Найбільш активними виявилися кобальт, літій, цинк, мідь та срібло. Натрій і калій не впливали на вірус. Різні метали виявляли різний ступінь токсичності на рослину. Найменш токсичними виявилися калій, натрій, магній, кальцій та марганець, а найбільш токсичними мідь, кобальт,