Арабські джерела про релігійні вірування словян

План


      Вступ
      1. Арабські джерела.
      2. Дані арабських джерел про релігійні вірування слов'ян.

      Висновки


      Список використаної літератури


Вступ


      Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів.
      Світосприймання слов'ян було своєрідним. Воно формувалося під впливом власної релігійної системи, соціального розвитку суспільства, зовнішніх зв'язків, військових походів. Ігумен Данило, сучасник Володимира Мономаха, уклав періодизацію слов'янського язичництва та зробив спробу дати її системний виклад:
      Культ "упирів" та "берегинь" - дуалістичний аналіз злих і добрих духів.
      Культ землеробських богів "Рода" і "Рожаниць". У них уособлюється поєднання первинної форми матерії, "небесної" (Сварога) та "земної" (Рожаниць, матері-землі).
      Культ Перуна, бога грому і блискавок, бога війни, покровителя воїнів та князів.
      Із середини II тис. до н.е., пройшовши кілька стадій, оформився слов'янський етнічний масив - від першої віри в жіночі божества Сварога-Рода до вищої фази - сформованої віри. Цей період так званої воєнної демократії характерний високим рівнем розвитку суспільства та соціальними потрясіннями. Однак при цьому не переривалися, а навіть активізувалися торгові зв'язки, спостерігалося культурне піднесення. У степах на курганах встановлювалося чимало кам'яних фігур, що зображали воїна як охоронця роду, племені з турячим рогом у руці, гривною на шиї, зброєю біля пояса. Ці зображення, вірогідно, були присвячені Велесу, богу достатку, а, можливо, Дажбогу, богу Сонця та врожаю, адже в більшості скульптур