Влада примусу

kflfВлада примусу. Основний інструмент впливу - страх. Виконавець вірить, що керівник може покарати його таким чином, що зробить неможливим задоволення його власних потреби або викличе певні неприємності. У сучасному світі багато людей відчувають страх втратити роботу, заробіток або повагу навколишніх. Тому керівники використовують владу примусу, погрожуючи різними санкціями, звільненням, позбавленням премії, пониженням у посаді і т. ін.
Перебуваючи під впливом страху, люди свідомо або несвідомо дозволяють панувати над собою, але на практиці, особливо в сучасних умовах, така влада виявляється малоефективною. Це обумовлено двома обставинами [6]:
1) страх змушує підкорятися тільки в певних межах контролю, тобто в умовах, коли людині можна вказати на порушення встановлених правил поведінки;
2) страх не створює у людей зацікавленості в результатах роботи, не стимулює до продуктивної праці, що було доведено історією розвитку людства. Страх обмежує ініціативу, творчість і може навіть призвести до припинення роботи. Особливо це стосується керівників, які несправедливо карають підлеглих, послабляючи тим самим своя владу.
Законна (адміністративна) влада. Передбачає вплив через традиції, що ґрунтується на переконанні підлеглих у законне право керівника віддавати накази, обов'язкові для виконання. Джерелом законної влади є соціальні норми того суспільства, у якому функціонує конкретна організація. Вона існує як у державних, так і в недержавних організаціях; головне, щоб їхня діяльність і відповідні вимоги керівників офіційно регламентувалися. Перевагами законної влади є забезпечення стабільності організації, швидкість та передбачуваність впливу, оскільки виконавець реагує не на певну людину (керівника), а на