Власність в Економічній Системі

План

  Вступ                                                                                                                 2 – 4

Розділ 1. Власність в економічній системі
      1. Сутність та функції власності                                                           5 – 8
      2. Види та форми власності                                                                 8 – 13
      3.   Формування приватної власності                                               13 – 17

Розділ 2. Аналіз розвитку приватної власності в Україні

      2.1 Динаміка розвитку приватної власності за 2003 – 2007 р.р.     18 – 22
      2.2 Структура власності за різними критеріями                               22 – 25
      2.3 Державне регулювання розвитку приватної власності               25 – 30

Розділ 3. Перспективи розвитку приватної власності в Україні

      3.1 Проблеми функціонування приватної власності                         31 – 35
      3.2 Напрями розвитку приватної власності                                       35 – 38

Висновок                                                                                                       39 – 41

Список використаних джерел                                                                     42 – 43

Вступ

    Існування людини забезпечується головним чином завдяки суспільному виробництву, в процесі якого створюються необхідні для неї матеріальні блага (за винятком благ, безпосередньо створених природою). Звичайно ж функціонування такого виробництва неможливе без повної взаємодії людей. Тобто заради досягнення тих чи інших цілей суспільного виробництва і задоволення таким чином своїх потреб вони змушені вступати у відповідні взаємовідносини (суспільні відносини) між собою, які набувають насамперед виробничого забарвлення.
    Суспільне виробництво формує відповідну спрямованість взаємовідносин, сутність якої полягає у привласненні людиною (колективом людей) предметів природи і продуктів суспільного виробництва, що дає можливість індивіду ставитися до них «як до своїх, до власних». Цілком логічно, що коли для одного індивіда (суб'єкта) привласнене майно є «своє», то для іншого