Відродження(Ренесанс)

Відродження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалахгуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Специфіка культури доби Відродження

• Відродження інтересу до Античності;
• Обґрунтування права науки і розуму на незалежність від церкви;
• Антропоцентризм замість теоцентризму;
• Світський характер культури та літератури;
• Спроби компромісного поєднання надбання античності давньоримського варіанта з християнською ідеологією католицизму

Класифікація періодів

Сучасні дослідники виділяють п'ять періодів доби Відродження :

  1. Протовідродження ( Передвідродження) (2-а половина XIII століття — XIV століття)
  2. Раннє Відродження (1410/1425 рр. XV ст. — кінець XV століття)
  3. Високе Відродження (кінець XV — перші 20 років XVI століття)
  4. Пізнє Відродження (середина XVI — 90-і роки XVI століття), співіснування з маньєризмом. В архітектурі - виникнення палладіанства
  5. Північне Відродження — XVI століття, співіснування з північним і італійським маньєризмом


Загальна характеристика

За своєю основою Ренесанс - антифеодальний за спрямуванням ( Лазарев В.Н., Ротенберг І.Е та інші ), йому властивий гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності, її «відродження» (звідси і походження терміну). Його провісниками виступили поет Данте, художник Джотто та інші. Але родоначальниками Відродження вважаються Франческо Петрарка (1304—1374), автор «Книги пісень» і Джованні Бокаччо (1313—1375), автор«Декамерону». В малярстві піонером була Флорентійська школа на чолі з Філліппо Брунеллескі (1377—1446), Донателло (1386—1466), Мазаччо (1401—бл.1428). Це період так званого «Раннього Відродження». Таким чином, перша в історії людства культура, антифеодальна за спрямуванням, виникла в італійських містах - державах, що першими стали на капіталістичний шлях