Династичнi шлюби

Князі і князівни, королі і королівни.
(династичні зв`язки Київської Русі)
Міждинастичні шлюби руських князів беруть початок від Володимира Великого, від його шлюбу з чеською князівною Малфрідою і фіксуються протягом 11 поколінь руських князів, аж до правнуків короля Данила Галицького, тобто від 981 року до 20-х років 14 століття, що складає перод майже чотири з половиною століття, загальна список династичних шлюбів трохи первищує число 100. В середньовіччі виробилися певні правила і традиції укладання династичних шлюбів, хоча швидше можна говорити про ряд загальновизнаних обмежень, що унеможливлювали шлюби між кревними та духовнопорідненими особами.

Треба пам"ятати, що за окремими винятками династичні шлюби були наслідком політичних комбінацій і розрахунків, у більшості випадків майбутнє подружжя не бачило одне одного до початку процесу укладення шлюбу.

Очевидно, що з династами сильніших держав правителі менших, слабших чи залежних намагалися поріднитися, щоб піднести себе на їхній рівень (принаймі вони цього прагнули), ствердити себе та мати підтримку у конфліктах яких ніколи не бракувало. А сильніші держави через шлюби намагалися убезпечити себе від агресивності сусідів та певною мірою контролювати події а також впливати на політику сусідів.

На час, коли Русь стала фактором тогочасної політики,   найбільшою потугою ойкумени була Візантійська імперія, яка іменувала себе Римською імперією, а по суті була етапом розвитку державної формації, яку можна назвати Pax Romanum. Основна відмінність Візантійського періоду   імперії (попередній період став основою політичного ладу, культури) у новій універсальній духовній сутності - християнстві. Всі народи і держави, які потрапляли в орбіту імперії, а до таких належало і Руське князвіство,