Концепція навернення в романі І.Роздобудько «12 або Виховання жінки в умовах не придатних до життя»

Концепція навернення в романі І.Роздобудько «12 або Виховання жінки в умовах не придатних до життя»



Роман-натяк, роман-алюзія «12 або Виховання жінки в умовах не придатних до життя» є одним із кращих творів сучасної української літератури. Твір має не лише складну композиційну будову, а й глибокий аналіз психології людини, що розкривається на прикладі дванадцяти абсолютно різних, але нестандартних особистостей.
Все почалося з того, що головна героїня влаштувалася на незвичайну роботу психоспікера в лікарні для душевно хворих. Але не така дивна її посада, як те, чому відома письменниця і успішна журналістка, світська левиця, головна персона багатьох світських раутів погодилась на здавалося б нудну,безперспективну роботу. Вислуховувати психів… Хіба це те, чого їй треба?
Це питання з перших сторінок роману постає у читача. Якщо проаналізувати психологічний стан ліричної героїні стає зрозуміло: вона просто втомилася від життя. «Треба ж було прожити таку кількість років, аби зрозуміти, що сенсу в житті немає». Адже гроші не гарантують щастя, слава не означає наявність друзів, популярність – не ціль для неї, а життя у постійному світлі фотокамер – не життя, там воно несправжнє, але іншого в неї не було. «Описувати себе і своє