Краєзнавчо-пошукова робота і громадянське становлення учня

Краєзнавчо-пошукова робота і громадянське становлення
                                      учня.
1. Освітньо-виховне значення географічного краєзнавства в школі.
Патріотизм – це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, економічною, культурною, територіальною і т. п. цілісністю. Визнання себе часткою цієї цілісності породжує явище патріотизму. Непатріотичних держав і – націй просто не існує.Краєзнавству належить провідна роль у формуванні духовності. З усебічного вивчення під керівництвом учителя природних, соціально-економічних та історичних умов рідного краю (села, району, міста, області, мікрорайону, школи), тобто з краєзнавства, починається українознавства. Шкільне краєзнавство як одна з ланок навчально-виховної роботи має географічний, історичний, літературний, етнографічний, фольклорний, природознавчий та інші напрями. Усі вони тісно пов'язані між собою як за змістом, так і за формами організації і методами використання.
Науково-методичне забезпечення впровадження засобів географічного краєзнавства включає:
• створення у школах краєзнавчих куточків, кімнат, музеїв, оформлення навчальних кабінетів, географічних майданчиків, метеорологічних постів, екологічних стежок, проведення шкільних природних моніторингів тощо;
• проведення позакласних, позашкільних заходів (туристсько-краєзнавчі, екологічні походи, робота клубів , олімпіади з географії та економіки, участь у конкурсах Малої академії наук з географії та геології,   тижні   географії, вечори);
• вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, проведення ярмарків педагогічних ідей;
• випуск та пропаганда краєзнавчої літератури, створення банку інформації з географічного краєзнавства.
Цінним є досвід роботи проведення туристських походів, екологічних експедицій з метою вивчення учнями шкіл міста малих річок. Учасники таких походів та експедицій проводять екологічну експертизу