Кредит. кредитні відносини

РОЗДІЛ 2. КРЕДИТ. КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ

    Тема 8. Кредит у ринковій економіці
  1. Економічна суть кредиту, принципи кредитування
  2.   Функції кредиту
  3. Теорії кредиту
  1. Натуралістична теорія кредиту
  2. Капіталотворча теорія кредиту
  4. Суть та функції проценту
  5. Види проценту та фактори, що визначають його рівень


8.1. Економічна суть кредиту, принципи кредитування
    Cлово «кредит», на думку вчених, походить від латинського «creditum» і означає «позика», «борг». Деякі дослідники по-іншому трактують цей термін і пов’язують його із словом «сredos», тобто «вірю», «довіряю». Справді, в основі кредитних відносин завжди ґрунтовне місце посідає довіра однієї особи до іншої, довіра, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі для тимчасового користування за відповідну плату [7, с. 252-253].
    У науковій літературі даються різні визначення сутності кредиту. У фінансовому словнику А.Г.Завгородній трактує це поняття наступним чином: “кредит – позика у грошовій або товарній формі, що надається банком, юридичною (або фізичною особою), кредитором, іншій особі – позичальнику, який сплачує процент за користування позикою” [11, ст. 238].
    На думку В.Д.Лагутіна, кредит – це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу. Кредит виражає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. [16, ст. 14]
    Савлук М.І. сутність кредиту розглядає як суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності [7, c. 372].
    Отже, кредит – це економічні відносини між суб’єктами кредитної угоди, які полягають у передачі позичкового капіталу у тимчасове користування на умовах повернення, платності, цільового характеру використання.
    Суб’єктами кредитної угоди, відповідно,