Магический Реализм Хулио Кортасара

Магічний реалізм
      Термін «магічний реалізм» був введений німецьким мистецтвознавцем Францом Рохом у 1925 році у монографії «Постекспреонізм». Сутність магічного реалізму, на його думку, полягала в тому, що на відміну від   «нейтрального реалізму», він у своїй основі є «абстрактним». [8] Через рік термін «магічний реалізм» добралась і до літератури – в одній зі своїх статей термін використав італійський критик і письменник Массімо Бонтемпеллі.   Поняття активно використовувалось декілька років, але потім відійшло на другий план.
      Нове народження «магічного реалізму» настало завдяки венесуельському критику А. Услару-Пьетрі, який у 1948 році позначив так окремих представників південноамериканської літератури.   Дуже довго «магічними реалістами» називали письменників тільки з Латинської Америки. [9]
      Багато дослідників вважають,що магічний реалізм – це перший крок на шляху до переходу   від     модерністської програми опису реальності   до програми постмодерністської». [2]
      Інші дослідники вважають, що магічний реалізм має своє коріння в загальній сцені світового модернізму та реалізму, в той же час, протистоячи йому самому, його власним потребам, проблематизуючи його і пародіюючи його, виступає як дискурс постмодернізму. [8]
      Основні елементи магічного реалізму:
      Емоції і сексуальність людини як соціальної істоти часто описуються   дуже детально.
      Перекручуються хід часу, так що він стає циклічним або взагалі здається відсутнім. Також теперішнє може повторювати або нагадувати минуле.
      Змінюються місцями причина і наслідок – наприклад, персонаж може страждати до трагічних подій.
      Присутні елементи фольклору