Наукові знання в Середньовічній Русі

Вступ
Для культури Русі були притаманними поєднання елементів минулого та нових надбань, які висувались новопоширюваними географічними, економічними та політичними обставинами. Треба сказати, що за своїм характером культура Русі була європейського спрямування, але із значним східним впливом. Русичі підтримували різносторонні зв'язки з багатьма державами, засвоюючи передусім більш розвинену культуру Візантії і через неї - надбання європейської і східної культур, виявляючи при цьому свою самобутність. Новим витком у поширенні наукових знань та освіти стало прийняття християнства. Адже після цього відбуваються значні зміни, в першу чергу, в побуті і світогляді населення, по-друге, в поширенні освітньої культури, історико-географічних, медичних знань, з'являються школи, збільшується кількість освічених людей, поширюються книжки. Яскравим свідченням цього є берестяні грамоти, написи на предметах домашнього ужитку, на стінах культових будівель, перекладна література, записи подорожників, тексти релігійного та історичного змісту тощо.

  1. Знання з математики, фізики і хімії в середньовічній Русі
У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить високому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Платона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу. Уривки з цих творів входили до складу численних збірників під назвою "Пчела" і були головним джерелом для ознайомлення наших предків з науковими ідеями.
На Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іоанна Дамаскіна, Георгія Писида, Козьми Індикоплова та ін. Ці твори являли собою поєднання наївно-матеріалістичних уявлень з релігійно-ідеалістичними. Викладені в них концепції (популярні в XI-XIII ст.), виходили з визнання Бога як найвищої сили, яка створила Світ і править ним. Це -