Недійсні правочини

ВСТУП
      Цивільно-правові правочини займають одне з важливих місць у сучасному суспільстві. Вони використовуються в різних сферах суспільного життя і дозволяють узгоджувати інтереси учасників цивільного обігу: фізичних та юридичних осіб, держави та інших соціально-публічних утворень. Але безперечно не всі правочини відповідають чинному законодавству і здійснюються виключно на користь суспільства та окремих індивідів. Тому необхідно знати за яких умов правочин є правомірним, дійсним, а коли ні, і які наслідки їх недійсності.
      Зокрема, під недійсністю правочину розуміється ненастання в силу закону тих юридичних наслідків, яких сторони бажали досягти своїми діями під час укладення правочину, оскільки недійсні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
      Недійсність правочину може настати лише за певні порушення закону. Наприклад, недотримання сторонами вимог закону про письмову форму правочину спричиняє його недійсність лише у випадках, прямо передбачених законом.
      Чинний Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) приділив увагу   недійсним правочинам, в тому числі і їх наслідкам, що вони породжують. При цьому значна кількість питань залишилася не вирішеною. Це підтверджується недосконалістю окремих правових норм, що регулюють ці відносини і негативно позначається на механізмі захисту прав та законних інтересів сторін правочину, а також стабільності договірних відносин. Правильне вирішення справ про визнання у правочинів недійсними має важливе значення у забезпеченні законності у сфері майнових відносин, охорони інтересів суспільства, прав громадян і організацій, у запобіганні цивільним правопорушенням. Усе це обумовлює актуальність даної теми.
      Правові проблеми правочинів та їх недійсності завжди були в центрі уваги представників