Німецький філософ, творець теорії комунікативної дії, видатний представник так званого другого покоління теоретиків Франкфуртської

Німецький філософ, творець теорії комунікативної дії, видатний представник так званого другого покоління теоретиків Франкфуртської школи, послідовник Адорно і Хоркхаймера, Юрген Хабермас вивчав філософію, психологію, історію, економічні науки та німецьку літературу в Геттипгені, Цюріху, Бонні; працював асистентом у Т. Адорно у Франкфурті; на посаді професора Гейдельберзького, потім Франкфуртського університетів, а ще пізніше - ректором Інституту дослідження життєвих умов поблизу Мюнхена. В останній час Ю. Хабермас обіймає посаду професора університету Франкфурт-на-Майні, чи гас лекції в CШA, різних університетах Європи і в Москві.

У 60-ті pp. він стає відомим як один з ідеологів «нових лівих», від яких відмежувався у зв'язку з поширенням серед членів руху культурно-нігілістичних і лівоекстремістських тенденцій. На думку Хабермаса, в сучасних умовах економічні закономірності капіталізму модифіковані впливом держави, що одержала функції планування й регулювання виробництва

й розподілу (соціалізм). Політично це дозволяє державі досягати класового компромісу в межах існуючих формально-демократичних структур. Отже, джерело суспільних криз перейшло з економічної у адміністративно-управлінську сферу. Тому соціальні кризи тепер мають соціокультурний характер: управління, що базується на принципах раціональності, вступає у конфлікт з реально пануючими у суспільстві ірраціональними мотивами поведінки.

Основними роботами Ю. Хабермаса є: «Теорія і практика», «До реконструкції історичного матеріалізму», «До питання про логіку соціальних наук», «Революція, що запізнилась», «Тексти і контексти», «Включення Другого. Основи політичної теорії» та ін.

Сучасний світ Ю. Хабермас трактує як украй суперечливий,