Охорона Прав Дитини

Зміст

"Діти вулиці", їх шлях на вулицю

Причини появи соціального явища  “діти вулиці”.

Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують, соціально-педагогічної допомоги.

    4. Охорона прав дитини

Список літератури

1. "Діти вулиці", їх шлях на вулицю

   Державна система соціального захисту, яка трансформується в нових умовах, поки що є не настільки гнучкою, щоб своєчасно і адекватно реагувати на існуючі негативні соціальні прояви. Незахищеною категорією у будь-якій країні є діти, члени сім’ї, що потребують допомоги від суспільства у вирішенні своїх проблем. Більшість таких сімей, як правило, перебувають у складному матеріальному, психологічному, емоційному становищі. Не бажаючи примиритися з реальністю, діти йдуть з рідних домівок. У значної частини з них  фактично немає рідних сімей, оскільки батьки п'ють, або перебувають у місцях позбавлення волі. Діти змушенні проживати у чужих людей, у сім’ях родичів, в оточені інших дітей, на вокзалі, залишених будівлях тощо.
   За останніх 10 - 15 років кількість дітей, які більшу частину часу, в тому числі й нічного, перебувають на вулиці, набула значного масштабу. З’явилася нова категорія дітей, яких звично називають “діти вулиці". У державних закладах про них говорять як про безпритульних соціальних сиріт, позбавлених батьківської опіки.
   У Законі України "Про охорону дитинства" (2001 р.) визначені поняття “безпритульна дитина”,  “дитина-сирота”.
   В Україні спостерігається катастрофічне збільшення кількості дітей, позбавлених  батьківського   піклування.   Із   80  тисяч  дітей-сиріт позбавлених батьківської опіки, лише близько 7% - біологічні, тобто реально не мають батьків. Решта — діти, котрі стали сиротами при живих батьках. Частина таких дітей іде жити на “вулицю”, і вулиця стає них домівкою.