Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку в Україні

«Правове регулювання робочого часу і часу відпочинку в Україні»

План
Вступ
Поняття робочого часу.
Режим робочого часу та його види.
Поняття відпочинку та його види (святкових і неробочих днів).
Трудові відпустки (щорічні, навчальні та творчі відпустки).
Поняття трудових спорів.
Висновок
Література
Вступ
Одним з найважливіших розділів нової Конституції України є Розділ ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”. Загальноприйнятим є розподіл основних прав та свобод на соціально-економічні, політичні і особисті. Серед соціально-економічних прав є таке, наявність якого робить можливим існування всіх інших — право на працю. Воно є головним в системі прав, закріплених за членами суспільства, таким же природним, властивим людині, як і право на жіття. Все це визначає значення належного правового регулювання праці.
Нова Конституція України зберегла за кожною людиною право на працю, на відпочинок, на соціальне забезпечення в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості. Вона виключає в трудових відносинах будь-яку дискримінацію і проголошує, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Важливе значення має право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
Більше того, в Основному Законі з’явилися норми, які розширюють трудові права громадян. Вперше в Конституції закріплено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче