Президентські вибори 2010 року

 
    Президентські вибори 2010 року стали своєрідним продовженням виборів 2004 року, утвердивши яскравий соціополітичний поділ на територіальній основі в Україні. Як і в 2004 році більшість західних та центральних областей проголосували за прозахідного і національно-орієнтованого кандидата в Президенти Юлію Тимошенко, в той час як східні та південні області – за проросійського та прокомуністичного Віктора Януковича.
    Водночас перший тур президентських виборів показав зростання рівня підтримки так званих альтернативних кандидатів – представників «третьої сили», до числа яких можна зарахувати Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.
     
Як бачимо, результати першого туру засвідчили, що значна кількість виборців умовно кажучи в «помаранчевому», а тепер «біло-сердешному»  пасі регіонів та в «біло-голубому» пасі незадоволена кандидатурами двох головних претендентів на президентське крісло. Можна припустити, що вони трактувались як представники «старої» еліти , які мають нести відповідальність за незадовільні результати попереднього етапу розвитку України. Відповідно ці виборці під час першого туру надали перевагу кандидатам «нової» політики: С.Тигіпко, А.Яценюку та А.Гриценко. Їх ми кваліфікували як «альтернативних» кандидатів. Як бачимо, рівень підтримки цих кандидатів склав в «помаранчевому» та «біло-голубому пасі» майже ідентичний показник: 20,99 % та 20,3 %. В цьому контексті варто згадати, що відсоток громадян, які