Релігія 2.пит Символ віри — короткий і точний виклад усіх істин християнської віри, важлива складова святого Переказу.З-поміж кількох

Релігія 2.пит Символ віри — короткий і точний виклад усіх істин християнської віри, важлива складова святого Переказу.З-поміж кількох давніх ісповідань тепер загальноприйнятий текст Символу віри, схвалений на Нікейському (325) і Константинопільському (381) Вселенських Соборах, починається словом: «Вірю ...». Символ віри промовляється у прилюдних і приватних моліннях і співається або читається на літургії (з 5 ст.). Виголошення Символу Віри з найдавніших часів вимагається від охрещуваного; якщо ж христять немовлят (у католицьких і православних церквах), то Символ Віри читає за нього хрещений (хресний) батько. Як популярний молитовний текст «Вірую...» вмістив у «Азбуку» (1574) І. Федорович, а згодом у свій «Буквар». Т. Шевченко.Згадка у Символі віри про походження Святого Духа «від Отця» з додатком «і Сина» (Filioque, як це поширилось у західній церкві) знайшла найрізноманітнішу інтерпретацію у західних і східних християнських церквах і стала одним з пунктів їхнього розколу 1054. Українські полемічні твори 16 - 17 ст. присвячували цьому питанню особливу увагу. Православна Церква не визнає додатку «і Сина». Українська Греко-Католицька Церква хоч і узаконила на Замойському Соборі 1720 цей додаток під впливом латинізації, сьогодні намагається повернутись до первісної форми віровизнанняУ православ'ї весь Символ віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмат православної віри. Варто відзначити, що за цими догмами віри живе і Католицька Церква, адже, як уже згадувалося вище, цей символ віри був прийнятий на Вселенських соборах до розколу християнської церкви 1054.Символ віри у Православній і в Греко-Католицькій церквах сповідується так:1-й член. Вірю в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі,