Середньовічна церква-держава та її місце у феодальній структурі

Середньовічна християнська церква в силу своєї провідної ролі у процесах
державного та політичного життя феодального суспільства залишила
спадщину, що оцінюється не лише духовними, але й правовими та
політичними категоріями. З погляду сьогодення католицька церква в період
Середніх віків була більш зануреною у феодальну структуру, аніж би їй
належало за чистими потребами релігійного життя. Феномен діяльності
Церкви-держави в період середньовіччя потребує наукових досліджень
правників, на основі яких стане можливим скласти реальну схему розвитку
держав, політичних та правових теорій цієї доби.

Слід відзначити, що християнська церква не весь період свого існування
активно приймала участь у політичному житті. З своїх початків християни
та їх громади радше відмежовувалися від світської влади, аніж прагнули
стати її частиною. Первинне християнство не було силою, що консолідувало
суспільство в межах існуючої тоді Римської імперії. Попри факти
переслідувань християн з боку певних римських володарів, загалом
християнство не розглядалося як конкурент урядовим структурам, а отже не
виявляло себе як певна політична група тиску, здатна на стрімке
поширення своїх ідей. Ситуація змінилась лише у IV ст.н.е. після
визнання католицької християнської громади імператорською владою, що не
тільки зробило Церкву суб’єктом права, але й дозволило зайняти
привілейоване становище у порівнянні з іншими існуючими на той час
релігіями.

Процес