Скіфо-сарматський час (кіммерійці, скіфи, сармати)

Скіфо-сарматський час (кіммерійці, скіфи, сармати).

В І тис. до н.е. в історії України почалася нова епоха, пов’язана з винайденням заліза. Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності праці. Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

З епохою заліза пов’язана поява перших державних утворень на території України, зокрема, серед кочових народів Півдня.

Кіммерійці є найдавнішим народом на території України, ім’я якого відомо за писемними джерелами. Про них згадував грецький поет Гомер в „Одісеї”, історик Геродот. Давні автори вказували, що Північне Причорномор’я колись називалось Кімерією. Ще довгий час вживались назви: протока Боспор Кіммерійський (сучасна Керченська протока), давньогрецьке місто-колонія Кіммерік (на Керченському півострові) та ін.

Кіммерійці займали територію Північного Причорномор’я, Криму і Кавказу. Їх етнічність остаточно не з’ясована. Є підстави вважати, що вони належали до однієї з груп іраномовного населення. Кіммерійський народ складався з племен, об’єднаних у союзи на чолі з царями-вождями.

Провідною галуззю господарства кіммерійців було кочове скотарство. Високий рівень його розвитку давав велику кількість додаткового продукту, а це, в свою чергу, дало змогу утримувати чисельні кінні військові загони, які здійснювали грабіжницькі військові походи аж на держави Ассирію та Урарту.

Кіммерійці першими на території України освоїли технологію виплавки заліза із болотяних руд та металообробку. Це дало змогу їм краще озброїти своє військо, яке тривалий час вважалося непереможним.