Суспільно-корисна діяльність. Потреби і реалії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра соціології і соціальної роботи

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
на тему:
«Суспільно-корисна діяльність. Потреби і реалі»

                                                                Виконав:
ст. гр. СЕ-22 Назарян Р.
                                                              Прийняв:
                                                                                          ас. каф. ССР Вінтюк Ю.В.

ЛЬВІВ 2010

РОЗДІЛ І  
Методологічна частина програми емпіричного соціологічного дослідження
      1.1. Аналіз соціальної проблеми.
 
У суспільно корисній діяльності відбувається не тільки опанування знань, розвиток умінь і навичок, а й соціалізація індивіда (загалом молоді)   як особистості. Найбільше задовольняє його домінуючі потреби групова суспільно корисна діяльність. Йдеться про спілкування з однолітками, самоствердження серед ровесників і дорослих. Завдяки цій діяльності він засвоює правила поведінки, суспільну мораль, у нього формуються погляди, переконання, принципи, ідеали, життєві цілі. З нею пов'язані резерви виховання особистості як громадянина.
   В організації суспільно корисної діяльності дуже важливо, щоб молодь не обмежувалися цілями та інтересами своєї контактної групи, оскільки таке обмеження породжує груповий егоїзм, а завдання виховання полягає у формуванні просоціальної, гуманістичної спрямованості особистості. Це можливо, якщо вони керуються мотивами відповідальності за загальну справу, досягнення суспільно значущих цілей.
   Як правило, учні середніх класів охоче беруться за будь-яку суспільно корисну справу. їх приваблює зміст і форма позакласної чи позашкільної діяльності, захоплює героїка, романтика, їм подобаються походи, подорожі, дослідження. Для дітей важливо бачити сенс того, чим вони займаються, перспективу успіху. У процесі суспільно корисної діяльності у підлітків виникають внутрішні суперечності, які