Теоретико-Правові Засади Громадянства України.

І РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
1.1.Поняття і сутність громадянства.
          «Саме громадянство   є основою держави, це важлива ланка сучасної світової політичної системи. І якщо територія держави визначається географічними кордонами , то кордони між народами визначаються законами про громадянство» Цей вислів Томаса Хаммара є лаконічним та найкращим поясненням інституту громадянства в процесі державотворення[ 13; c.53].
          Інститут громадянства є фундаментальним інститутом державного і міжнародного права. Сучасний підхід до змісту громадянства будується на пріоритетах загальнолюдських цінностей та визнанні людини і держави рівноправними суб’єктами відносин. За радянських часів, як писав М.І. Палієнко, закладалися основи марксистко – ленінської теорії права; визначальним був етатистський підхід до співвідношення людини і держави, і тому громадянство лише формально вважалося основним провідником гарантії захисту прав і свобод людини[20;c. 246].
            У роботах радянських і сучасних правознавців термін громадянство   розглядається як стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності їх взаємних прав і обов’язків, чи просто називається стійким юридичним зв’язком особи з конкретною державою. Іноді громадянство зв’язують з підпорядкуванням особи суверенній владі держави. Як зазначає Ю.М.Тодика, « громадянином держави особа є не тому, що вона проживає на його території, а в наслідок існування між особою і державою особливих правових зв’язків, що складають зміст громадянства». В.Ф.Погорілко визначає «громадянство» як структурний елемент правового статусу особи, що розкриває головний зміст зв’язку людини і держави, взаємини громадянина з державою і суспільством.   В.М.Шаповал справедливо вказує, що «громадянство є засобом інституціоналізації принципів