Теорія «людських відносин» Е. Мейо

Теорія «людських відносин» Е. Мейо

З критики розглянутих концепцій, що сприймали людину як своєрідний додаток до верстата, уже у 20-ті рр. ХХ ст. виникла доктрина «людських стосунків», її автором є американський соціолог-психолог Елтон Мейо (1880-1949).Далі ця теорія набула  розвитку  у  працях  Ф.Ротлісбергера,  У. Мура, Т. Уатхеда, Ж. Фрідмена.
  У 1922 р. Е. Мейо у Філадельфії досліджує проблему плинності кадрів, яка непокоїла місцевих промисловців.
Мета цього експерименту полягала в тому, щоб визначити, як впливає на підвищення ефективності виробництва поліпшення соціально психологічних взаємин між працівниками у трудовому колективі. Ретельні обстеження виявили, що норма виробітку працівника заложить не так від його фізичних зусиль, як від тиску на нього робітничої групи, яка задає певний темп праці та правила поведінки.
Головна ідея теорії «людських відносин» полягає у тому, що зростання продуктивності праці може бути досягнете без суттєвого матеріально-технічного оновлення виробництва, а успіх трудової діяльності більшою мірою залежить від морально-психологічного клімату, який склався всередині трудового колективу, ніж від матеріально-речових умов.
На думку прихильників цієї концепції, працівники є загалом пасивними, вони перебувають у моральній залежності від керівників, завдання яких полягає у тому, щоб схилити робітників до співробітництва. Поведінка на виробництві