Українська лексикографія

Українська лексикографія

План
  1. Лексика.
  2. Активна та пасивна лексика.
  3. Арготизми.
  4. Архаїзми.
  5. Варваризми.
  6. Екзотизми.
  7. Загальнонародна лексика.
  8. Книжна лексика.
  9. Наукова лексика.
  10. Нейтральна лексика.
  11. Офіційно-ділова лексика.
  12. Поетична лексика.
  13. Розмовна лексика.


Лексика
Лексика - вся сукупність слів української мови. Ця сукупність є складною організованою системою, елементи якої тісно пов'язані спільністю чи протилежністю значень, стилістичного забарвлення, сфери вживання тощо.
Термін лексика вживається також на позначення певних груп слів, об'єднаних спільною ознакою (запозичена, застаріла, професійна, жаргонна, діалектна, поетична, експресивна лексика тощо), а також на позначення сукупності слів, що вживаються певним письменником у його творах (лексика Шевченка, Франка, Коцюбинського).

Активна та пасивна лексика
До активної лексики належать слова, що на даному етапі розвитку мови позначають актуальні поняття і не мають відтінку новизни або застарілості.
Активна лексика поділяється на дві групи:
1) загальновживані слова, зрозумілі всім мовцям: хліб, вода, зелений, високий, жити, міркувати, добре, скрутно, вісім, я, такий;
2) терміни й професіоналізми, що активно використовуються не всіма мовцями, а представниками відповідних спеціальностей: мартен, девальвація, індукція, дебет.
Слід розрізняти активну лексику мови й активний запас слів окремої особи. Наприклад, філолог активно вживає такі терміни, як фонема, морфема, парадигма, метатеза, синекдоха, у той час як іншим мовцям вони можуть бути й зовсім невідомі.
До пасивної лексики належать рідковживані слова, які або застаріли (архаїзми, історизми), або ще не закріпилися в мові.

Арготизми