Український інфінітив у структурі простого речення: типологія функцій і семантика

Реферат на тему:
Український інфінітив у структурі простого речення: типологія функцій і семантика
      Реченнєво категорійну інфінітивність слід витлумачувати як маркувальну ознаку певного структурного і функціонального різновиду речення або як семантико-синтаксичний ускладнювач структури останнього, оскільки в ранзі ускладнювача інфінітив завжди постає носієм окремої пропозиції (під пропозицією маємо на увазі зображувану ситуацію позамовної дійсності). Реченнєвокатегорійна інфінітивність охоплює прості двоскладні й односкладні речення, поширюючись також на складні речення.
      У своєму загальному вимірі реченнєвокатегорійна інфінітивність ще не була об’єктом окремих лінгвістичних студій. Спробуємо встановити основні / неосновні категорійні виміри реченнєвої інфінітивності, яка постає конститутивною ознакою речення.
      За структурними особливостями реченнєвокатегорійна інфінітивність охоплює двокомпонентні моделі типу 1) InfCopfN1/5 (Працювати освітянином – справа відповідальна і копітка (Голос України. 2000. 12 січня)); 2) InfCopfAdj1/5 (Вмовляти її сьогодні було зайве (В.Підмогильний) → *•Вмовляти її сьогодні було зайвим); 3) InfCopfInf (Жити – Вітчизні служити (Нар.тв.)); 4) InfCopfAdvpr (Доглядати молодий сад в таких умовах – відповідально (Урядовий кур’єр. 2001. 16 липня)); 5) InfCopfN2pr (Йти не в змозі, зупинитися ж – поза межами сил (О.Слісаренко)); 6) InfVf (Відступати забороняється; Порушувати дисципліну забороняється), де інфінітив займає лівобічну синтаксичну позицію підмета, входить до граматичного центру двоскладного речення, перебуває з присудком у предикативному двобічному координативному зв’язку і маркує реченнєву структуру за особливостями вияву підмета як інфінітивний блок, та однокомпонентні структурні схеми, репрезентовані, як правило, в односкладних (одноядерних, за термінологією А.М.Мухіна,