Фенотипна структура популяції і математичне моделювання в психогенетиці

ТЕМА 5. ФЕНОТИПНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ І МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В ПСИХОГЕНЕТИЦІ

Вступ
1.Компоненти генетичної дисперсії
2. Компоненти середовищної   дисперсії та ефекти генотип-середовищної взаємодії
3. Ассортативність   як фактор, що впливає на фенотипову дисперсію
4. Математичне моделювання в психогенетиці
Список використаної літератури
Висновки

Вступ
У попередньому розділі ми познайомилися з тим, що таке кількісна мінливість в популяції, як вона вимірюється, за рахунок яких причин виникає. На моделях найпростіших популяцій з обмеженим числом генотипів ми продемонстрували, як генетична та середовищна   варіативності створюють варіативність фенотипічну, і висловили це основною формулою: VP = VG + VE.
 Крім того, ми з'ясували, що крім двох основних чинників -генетичного і середовищного - на фенотипічну дисперсію впливають також фактори, зумовлені особливостями їх взаємодії (нагадуємо, що маються на увазі статистичні компоненти, а не реальну взаємодію генотипу та середовища в індивідуальному розвитку). До компонентів, що вказує на взаємодію генотипу і середовища, відносяться генотип-средовищна   взаємодія і генотип-средовищна коваріація (кореляція).
Коли ми записуємо формулу фенотипічної   структури популяції у вигляді суми лише двох компонентів - генетичного і середовищного, - ми приймаємо, що значення компонентів взаємодії дорівнюють нулю. Якщо насправді це не так, то оцінки VG і VE будуть дещо спотвореними. Відповідно це відіб'ється і на значенні коефіцієнта спадковості, який, як ми пам'ятаємо, обчислюється за формулою:
h2 = VG / VF.
У реальних популяціях, де присутні тисячі володарів різних генотипів, де середовище постійно варіює, а кожен генотип реагує на ці зміни відповідно до своєї унікальної норми реакції, природно, неможливо буває безпосередньо виміряти такі параметри, як VG (генетична дисперсія) і VE (средовищна