Характеристика та класифікація правозастосовних помилок

Важливою умовою розвитку Української держави є зміцнення її правових основ. Кардинальні зміни, що відбуваються в економічній, політичній та культурній сферах суспільного життя України, покладають підвищену відповідальність на державні органи та посадових осіб за ухвалені ними управлінські рішення. Багато в чому якість їх діяльності залежить від правильності правової політики держави, однією з найбільш важливих складових якої, поряд із правотворчою, є правозастосовна діяльність. Ефективність правотворчості знаходиться у прямій залежності від якості застосування нормативно-правових приписів, тому проблеми реалізації права, застосування його норм висовуються на перший план, привертають до себе увагу як юридичної науки, так і практики.
    Зокрема, застосування права – це державно-владна, організаційна, здійснювана в процедурно-процесуальному порядку діяльність компетентних державних органів й посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.
    Незважаючи на правильне, в цілому, застосування правових норм, правоохоронні органи та інші суб’єкти цієї діяльності часто допускають помилки. Помилки являють собою результат неправильних дій, які не досягають поставлених цілей. Вони пов’язані з неточністю дій, неадекватністю мислення і виражаються в порушенні норм права, ведуть до порушення істинності індивідуальних актів застосування права і до порушення законності зокрема. Тому правозастосовна помилка викликає не менше запитань, так як є причинним наслідком невірного процесу застосування права.
    Існують різні погляди на сутність правозастосовних помилок. Деякі автори вважають, що сутність останніх виражається у порушенні законності дій правозастосовного суб'єкта, яка полягає у неправильній юридичній оцінці яких-небудь життєвих