Хвіст махає собакою

Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система.


  1. Семіотика як наука про знаки
  2. Поняття про знак. Види позамовних знаків
  3. Мовні знаки. Мова як знакова система.
  4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки.
  5. Виміри і рівні знакового процесу.
  6. Мова права




  1. Семіотика як наука про знаки
  Семіотика — це наука, яка вивчає знаки і знакові процеси.
  Семіотика — молода наукова дисципліна. Вона сформувалася лише у XX ст., хоча знакові підходи до вивчення певних явищ і процесів можна зустріти вже в творах античних та середньовічних вчених. Засновниками цієї науки є швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр (1857—1913) та американські філософи Чарльз Пірс (1839—1914) і Чарльз Морріс (1901—1978). Фердинад де Соссюр спробував розглянути природні мови як знакові системи у рамках нової наукової дисципліни, яку назвав «семіологією”. Чарльз Пірс вніс до наукового співтовариства власне термін «семіотика”. Чарльз Морріс у 1938 р. видав працю «Основи теорії знаків», що стала першим систематичним викладом семіотики як науки.
  Семіотика на сучасному етапі її розвитку — це міждисциплінарна наука. Вона не має чітко окресленого предмета дослідження. Будь-яке явище або процес, що розглядаються з точки зору їх знакового втілення, можуть стати предметом аналізу цієї наукової дисципліни.
  У зв'язку з цим у наш час проводяться дослідження в рамках правової семіотики, семіотики медицини, семіотики кіно, семіотики музики, психоаналітичної семіотики тощо. Усі ці розділи відносять до так званої дескриптивної семіотики.
  Дескриптивна семіотика — це семіотика, яка вивчає конкретні знакові системи.
  Окрім дескриптивної, науковці також виділяють теоретичну семіотику.
  Теоретична семіотика — це семіотика, яка вивчає