Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі

Практична робота 6
Оцінювання небезпек під час експлуатації електрообладнання.

  Мета:  Усвідомити небезпеки, які можуть виникнути під час експлуатації електрообладнання та внаслідок перевантаження електричної мережі.

  Завдання: Оцінити можливі небезпеки, які можуть виникнути під час експлуатації електричної мережі, у якій використані мідні чи алюмінієві провідники діаметром d мм, у разі одночасного під’єднання всіх електроприладів, наведених у переліку, та їхньої експлуатації впродовж t год.
  Підібрати максимальну кількість побутових електроприладів із переліку, які одночасно можна під’єднати у гілку електромережі з напругою 220 В, що захищена запобіжником з номінальним струмом In, А.

  Хід виконання.
  Електрообладнання є джерелом уражень людини електричним струмом, а також джерелом пожежної небезпеки внаслідок закорочень, перегрівання опорних поверхонь, струмових перевантажень та інших причин. Кількість пожеж, спричинених неправильною експлуатацією електричних мереж та обладнання, останнім часом різко зросла. Струмові перевантаження, які найчастіше є їхньою причиною, виникають тому, що сьогодні електричні мережі не розраховані на таку кількість електроспоживачів. Збільшення потужності електроспоживачів спричиняє надмірне виділення тепла і перегрів провідників, що спричиняє деградацію властивостей ізоляції.
  Максимальне підвищення температури провідника унаслідок виділення тепла за проходження електричного струму можна визначити за формулою:

  [pic] ,

де I – сила струму, A; d – діаметр провідника, мм; t – час протікання струму, год; P – потужність споживача, Вт; U – напруга електричної мережі, В; К – константа, яка зележить від матеріалу провідника та враховує його фізичні властивості (для мідних провідників – К = 30, а для алюмінієвих – К = 69).
  Отже, підвищення температури провідників суттєво залежить від їхнього діаметра та природи матеріалу, потужності під’єднаних приладів та часу експлуатації. Для мідних провідників підвищення температури є приблизно вдвічі меншим, ніж для алюмінієвих.
  Однак у реальних умовах частина тепла розсіюється, потрапляючи у навколишнє середовище, отож температура, до якої може нагрітися провідник в умовах реального теплообміну з оточенням, є нижчою. Її приблизно розраховують за формулою

  [pic] ,

де TP   – температура, до якої може нагрітися провідник; TK – кімнатна температура.
  Провідники будь-якого призначення мають задовольняти вимогам щодо гранично допустимого нагрівання з урахуванням не тільки нормальних, а й післяаварійних режимів, а також і можливих нерівномірностей розподілу струмів між гілками електричної мережі. Температура нагрівання струмопровідних частин кабелів, проводів і