Індивідуальність як один із елементів добробуту

На мою думку ідивідуальність – це характерні особливості людини, які відрізняють один індивід від іншого. Ідивідуальність проявляється в темпераменті , характері, інтересах , і навіть у зовнішньому вигляді…
    Дана робота Адама Сміта корисна, в контексті розуміння залежності між індивідульним рівнем розвиток особистості, рівнем розвитку суспільства та ступення суспільної свободи. Для мене свобода- це свобода вибору . Я сама обираю що мені робити , чим цікавитись , де вчитись , де працювати , що робити та говорити. Свобода – це свобода думки . Людина має право думати і говорити , що думає. Свобода – це можливість самому ухвалювати рішенні і нести за них відповідальність. Не має поганих, чи не правильних думок або смаків. Вони просто різні.
Якщо ж людині не достатньо свободи або її обмежують , то про індивідуальність можна і не говорити. Поняття індивідуальності та свободи йдуть разом , бо індивідуальності без свободи не існує .
  Особистість не може існувати без суспільства. Відповідно індивідуальність без суспільства проявитися також не може. Варто розуміти, що в забезпеченні добробуту суспільства бере участь не тільки суспільство в цілому, а й окремий узятий індивід.
Велику роль автор приділяє проблеми свободи в суспільстві, і дійсно, він у цьому правий. Існує чимало прикладів утопій, до органи центральної влади підкорюють волю та думки людей, змушуючи їх думати прямолінійно, і так, як це потрібно державі( Дж.Оруелл 1984), О.Хаксли "про чудовий новий світ") відповідно, рівень свободи не просто низький, а майже відсутній. Передумов для розвитку індивідуальності