Банківський нагляд у швейцарії

Вступ

Практика наглядової роботи за банківською діяльністю нараховує трохи більше,   ніж сто років.
За цей період було відпрацьовано декілька моделей наглядових систем.   На сьогодні можна ви-
значити три основні моделі (рис. 1)

|                                                                                                       |
|Моделі наглядових                                                                                       |
|систем                                                                                                 |
|                                   |                                   |                                   |
|Секторна модель:                   |Модель “двох                       |Модель єдиного                     |
|-орган контролю за                 |вершин”:                           |органу:                           |
|банківським сектором               |-   орган пруденційного             |- один орган                       |
|- орган контролю за               |контролю за всіма                 |здійснює контроль                 |
|страховим сектором                 |секторами                         |та регулювання за                 |
|- орган контролю за               |- орган регулюванн                 |всіма секторам                     |
|інвестиційним                     |                                   |                                   |
|секторо                           |                                   |                                   |





















Рис. 1. Характеристика моделей наглядових систем
Перша –   секторна модель, згідно з якою кожний сектор   (банківський,   страховий,   інвестиційний)
надглядається окремим органом.   Спільна тенденція відходу від цієї моделі,   здається,   триває:   за
останні декілька років тринадцять країн відмовились від неї   (табл. 1). Однак секторна модель все
ще відносно широко розповсюджена, і діє у 6 країнах-членах