Державне регулювання ринку землі та нерухомості

Трансформаційні   зміни   в   перехідній   економічній   системі   передбачають залучення землі в ринковий оборот. Еволюційний процес розвитку і становлення ринку землі залежить від регулюючого впливу держави. Обґрунтоване   втручання   держави   в   землеволодіння   і   землекористування   сприяє   не тільки становленню ринку землі, але і відродженню земель, екологобезпечному їх використанню, ефективному господарюванню на селі.

В   останні   роки   в   економічній   літературі   питанню   формування   ринку землі і його регулюванню приділяється значна увага. В Україні цю проблему досліджують науковці УААН – А.М. Третяк, В.М. Трегобчук, Л.В. Паламарчук,   економісти Інституту аграрної економіки – П.І. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, науковці   західного   регіону – І.Р.   Михасюк,   Є.Й.   Майовець,   М.Г.   Ступень.   У країнах СНД ринок землі досліджують С. Липски, А. Есимов, А. Ємельянов. У працях В.І.   Шимон,   А.В.   Балян,   С.О. Алмаші аналізується досвід державного регулювання ринку землі в країнах Східної Європи.

Актуальність дослідження державного регулювання ринку землі в Україні зумовлена потребою проаналізувати сучасний стан державного регулювання цього ринку в Україні, необхідністю з'ясувати причини, що зумовлюють посилення ролі держави на ринку землі, а також потребою вивчення досвіду державного регулювання ринку землі в країнах Східної Європи з метою його використання в Україні.

Не викликає сумніву, що від успішного функціонування ринку землі залежить продовольча безпека держави й раціональне й екологобезпечне використання її найціннішого багатства – земельних ресурсів, підвищення ефективності аграрного виробництва і подальший розвиток ринкових перетворень в аграрному секторі і в усьому АПК. Поряд з тим специфіка землі