Диплом Лиття під тиском

1. Аналітичний огляд


      У світовій практиці існує велика різноманітність технологічних методів переробки полімерних матеріалів, реалізованих на відповідних видах спеціального устаткування. Найпоширеніші серед них наступні: литтєве (інжекційне) формування, екструзійно- і інжекційно-видувне формування, пневмо- і вакуумформування, механотермоформування. Розглянемо істоту цих технологічних методів.
      Метод литтєвого (інжекційного) формування термопластів (рис.1.1) полягає в тому, що вихідний полімерний матеріал у вигляді гранул або порошку завантажується в бункер литтеєвої машини, де захоплюється обертовим шнеком (черв'яком) 3 і транспортується їм уздовж осі пластикаційного циліндра, що обігрівається, 2 у його соплову частину, переходячи при цьому із твердого стану в стан розплаву. У міру нагромадження необхідного об'єму розплаву полімеру 4 останній впорскується за рахунок поступального переміщення шнека через спеціальне сопло 5 у зімкнуту охолоджувану литтєву форму 1. Що заповнив порожнину форми розплав полімеру втримується в ній якийсь час під тиском і остигає. Далі литтєва форма розкривається, готовий виріб 6 віддаляється з її порожнини, а цикл формування повторюється.


      Метод реалізується за допомогою спеціального устаткування - литтєва машина і має ряд переваг у порівнянні з іншими методами формування виробів з полімерів: висока продуктивність, високий рівень механізації й автоматизації реалізованого процесу, відсутність етапу одержання заготівки для формування виробів, невелика кількість відходів, можливість формування виробів із практично будь-яким заданим розподілом товщини стінок. До недоліків слід віднести неможливість формування порожніх виробів закритого типу (пляшок, каністр, і т.п.) і великогабаритних виробів.
      Разом з тим, як жоден інший, цей метод має добре розвинену теоретичну базу, науково обґрунтовані й широко застосовувані в практиці методи розрахунків і конструювання формуючого інструмента для його реалізації, що забезпечують виробництво виробів з параметрами, що задаються.
      Реалізація методу екструзійно-видувного формування полімерної тари й упакування (рис.1.2) полягає в наступному: вихідний полімерний матеріал у вигляді гранул або порошку пластикується обертовим шнеком екструдера (черв'ячного преса) у його циліндрі, що обігрівається, і продавлюється (екструдується) через формуючий інструмент - кільцеву екструзійну голівку 1, виходячи з нього у вигляді трубчастої (рукавної) заготівлі 2 і, потрапляючи в простір між розімкнутими половинами охолоджуваної видувної форми 4, змонтованими на рухливих плитах прийомного обладнання. По досягненню заготівкою певної довжини напівформи замикаються із захопленням заготівки і її роздуванням стисненим газом, подаваним у порожнину заготівки через видувний ніпель 3. Після охолодження видувні форми розмикаються, і готовий порожній виріб 5 знімається з видувного ніпеля. Далі цикл формування повторюється.
      [pic]
                    Рис.1.2 Схема екструзійно-видувного формування
      Даний метод має рядом переваг: простота технології й можливість повної автоматизації процесу формування,