Загально-правова характеристика адміністративного примусу

Загально-правова характеристика адміністративного примусу
Маслова О.Ю. , студентка
Науковий керівник:
                              Германюк М.О.,                        
Запорізький національний університет
Адміністративний примус –   система   засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку людей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у межах закону, забезпечення правопорядку й законності [1].
Ознаками адміністративного примусу є:
- він є об’єктивно необхідним методом, цілеспрямованим способом поведінки, набором певних дій і засобів, які повторюються й сприяють вирішенню завдань соціального, державного управління, застосовується на базі переконання у сфері реалізації виконавчо-розпорядчої діяльності держави;
- офіційний, державно-владний характер;
- множинність та розмаїття суб’єктів застосування адміністративно-примусових заходів;
- численність осіб, щодо яких здійснюється застосування адміністративно-примусових заходів;
- відсутність службового підпорядкування між суб’єктами застосування адміністративно-примусових заходів та особами, щодо яких здійснюється застосування зазначених заходів;
- специфіка юридико-фактичних підстав застосування;
- багатоаспектна цільова спрямованість адміністративного примусу;
- багатоваріантність зовнішніх форм прояву адміністративного примусу
- примусовий характер [2].
Примусові засоби адміністративного характеру застосовують органи державної виконавчої влади, суди (судді) для впливу на громадян і посадових осіб з метою виконання ними юридичних обов'язків, припинення протиправних дій, притягнення до відпо відальності правопорушників. Характер конкретних суспільних відносин вимагає притаманного тільки їм захисту.
Критерієм, за яким заходи адміністративного примусу відрізняються один від одного, є їх розміщення відносно протиправної дії.
Заходи адміністративного примусу поділяються