Захист прав інтелектуальних продуктів

Сьогодні в Україні розрізняють дві форми захисту прав на інтелектуальні продукти:
    1) передбачає застосування цивільно-правового, кримінально-правового та адміністративно-
правового заходів відповідними державними органами (судовий і адміністративний порядки);
    2) здійснюється особами самостійно без звертання до державних органів (наприклад, за
відмови виконати певні дії, передбачені ліцензійною угодою). Існуюче законодавство дає
потерпілим можливість обрати спосіб захисту на свій розсуд і вимагати від порушника компенсації нанесених збитків [5].
    За порушення авторських та суміжних прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні
передбачені покарання: штрафи від 200 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
виправні роботи або позбавлення волі до 5 років [3].

      В Україні є дві форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна та неюрисдикційна (рис. 8.1).
      Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення по допомогу до державних або інших компетентних органів, тобто самозахист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору тощо. Обрані засоби самозахисту мають бути не забороненими законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства [117].
    Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

Способи захисту прав інтелектуальної власності

Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
    Адміністративний спосіб полягає в розгляді та розв'язанні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення,