Концепція оцінки вартості грошей у часі

1 Концепція оцінки вартості грошей у часі
Час — це гроші! Даний закон конкуренції визначає мотивацію підприємців, а відповідно, і прийняття фінансових рішень менеджерами. Однією з проблем корпорації у її підприємницькій і фінансовій діяльності є проблема нестикування в часі потоків прибутків і витрат. Прибуток ще не накопичено в достатній сумі, але корпорація може прийняти рішення, обумовлене економічними обставинами. Тому вона залучає певні суми для фінансування проекту в борг. Виникає дуже важливе питання: чи виправдане це рішення, тобто «чи варта шкурка вичинки?». Менеджери корпорації мають визначити, чи принесуть позичкові гроші необхідний дохід у майбутньому.
Прийняття фінансових рішень завжди передбачає обмін сьогоднішніх грошей на майбутні гроші. Оскільки купівельна спроможність грошей постійно змінюється, то в кінцевому підсумку відбувається обмін купівельної спроможності сьогоднішніх грошей на купівельну спроможність майбутніх грошей. Процентна ставка, за якою здійснюється цей обмін, залежить від вартості грошей у часі або від тимчасової вартості грошей.
Основи теорії часової вартості грошей викладені американським економістом Ірвінгом Фішером (1867—1947). У своїй праці «Теорія процента», виданій у 1930 р., він розвиває теорію часової вартості грошей. Категорію «час» увів в економіку представник австрійської школи Євген Бем-Баверк (1851—1914). Заслуга І. Фішера полягає в тому, що він на підставі теорії процента показав економічне значення вартості грошей у часі. І. Фішер пише, що «фундаментальна проблема визначення вартості грошей у часі, яку поставила Природа, полягає в приведенні майбутньої вартості до сьогоднішньої, тобто у визначенні капітальної вартості майбутніх прибутків»[1](курсив наш. — В. С.). І. Фішер підкреслює, що всі інвестори цікавляться майбутніми