Психологія людини від юності до старості

1. Психологічні особливості юнацького віку

Період юності - це період самовизначення. Самовизначення - соціальне, особистісне, професійне, духовно-практичне - складає основне завдання юнацького віку. В основі процесу самовизначення лежить вибір майбутньої сфери діяльності. Проте професійне самовизначення пов'язане із завданням соціального та особистісного самовизначення, з пошуком відповіді на питання: «ким бути?» І «яким бути?», З визначенням життєвих перспектив, з проектуванням майбутнього.
Розвиток людини в період юності може йти кількома шляхами.
Юність може бути бурхливою: пошуки сенсу життя, свого місця в цьому світі можуть стати особливо напруженими. Деякі старшокласники плавно і безперервно просуваються до переломного моменту життя, а потім відносно легко включаються в нову систему відносин. Вони більше цікавляться загальноприйнятими цінностями, більшою мірою орієнтуються на оцінку оточуючих, авторитет дорослих. Можливі й різкі, стрибкоподібні зміни, які завдяки добре розвиненій саморегуляції не викликають складнощів у розвитку. При переході від підліткового віку до юнацького відбувається зміна у ставленні до майбутнього: якщо підліток дивиться на майбутнє з позиції сьогодення, то хлопець дивиться на сьогодення з позиції майбутнього. Вибір професії та типу навчального закладу неминуче диференціює життєві шляхи юнаків і дівчат, закладає основу їх соціально-психологічних та індивідуально-психологічних відмінностей.
Навчальна діяльність стає навчально-професійної, реалізує професійні і особистісні устремління юнаків і дівчат. Провідне місце у старшокласників займають мотиви, пов'язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя, з подальшим утворенням і самоосвітою. Ці мотиви набувають особистісний сенс і стають значущими.
Залишається значимим і спілкування з однолітками, більш значущим стає спілкування з дорослими, батьками. Спілкування