Рецензія на фільм Піаністка

Фільм «Піаністка» - драма Міхаеля Ханеке по мотиву однойменного роману Ельфріди Елінек. У фільмі розповідається про піаністку по класу фортепіано Еріку, яка викладає в консерваторії. Еріка має неперевершений талант. Її улюблений композитор   - Шуберт, композиції якого вона грає, як ніхто інший. Але їй не вдалося побудувати свою музичну кар’єру, і тому вона вчить інших розуміти музику. Для учнів вона ідеал до якого вони прагнуть. Хоча саме викладання Еріки досить жорстоке і строге. Вона спить в одному ліжку з матір’ю, а після занять навідується в порномагазини. Коли в неї закохується учень, бачимо її неадекватну реакцію на його почуття. Еріка вражає Вальтера своїми мазохістськими нахилами…
      Безумовно, що естетика в головної героїні тільки зовнішня. Для всіх Еріка веде звичайний спосіб життя, який збагачений її майстерною грою на фортепіано і тонким розумінням творів мистецтва. Слухаючи музику, вона ніби зливається з нею. Для неї – це ще одна мова, за допомогою якої можна виразити свої думки і почуття. Здавалося б, її духовний світ настільки багатий і глибокий, адже зараз небагато людей, які захоплюються саме класичною музикою і оцінюють її належно. Та насправді про ніякий багатий духовний світ не йде мова. Внутрішній світ Еріки абсолютна протилежність її зовнішньому.