Різноманітні Концепції Створення Кольорових Гармоній

1. ПОБУДОВА ГАРМОНІЙНИХ СПОЛУЧЕНЬ КОЛЬОРІВ
|
  | |
    Щоб правдиво передати натуру в реалістичному живопису при зображенні одночасно кількох предметів, недостатньо уміти бачити лише світлотіньові та кольорові переходи на формі одного предмету. Зображення тільки тоді відповідає дійсності, коли воно відображає взаємозв`язок кольорів усіх предметів на момент їх спостереження художником. При зображенні натури необхідно передавати не справжні, реалістичні розміри предметів та не їх локальні кольори, а обумовлений колір натури, співвідношення (пропорції) величин та кольорів. Зорове сприйняття усіх властивостей предметів залежить від порівняння одного предмета з іншими.
    Помилкова упевненість починаючих є у тому, що фарби палітри рівноцінні природним. Учні багато разів переписують роботу, багато разів складають сумішки фарб, додають то теплі, то холодні кольори, але потрібне зображення не виходить: предмети натюрморту не матеріальні, не відчувається освітлення; в етюдах пейзажу відсутній стан природи. Це відбувається тому, що у принципі вірний афоризм "чим ближче до природи, тим більше досконалий живопис", розуміється надто буквально. Художник повинен не копіювати натуру "лоб в лоб", а передати її характерні колористичні особливості: явища повітряної перспективи, освітлення та пов`язані з ним зміни в кольорі предметів, рефлекси, контрасти або нюанси тону і кольору. Тільки в цьому випадку фарби на полотні перестають бути фарбами, а створюють відчуття простору та освітленості. Секрет живопису не в тому, щоб точнісінько зобразити колір натури. Силу кольору потрібно шукати не в пістрявості, не в різких кольорових плямах, а в гармонійних сполученнях. Насиченість та сила кольору залежать не від інтенсивності фарби, а від співвідношень з іншими фарбами. Вохра червона, в залежності від оточення, може звучати значно сильніше, ніж кадмій. Не можна