Сила волі

    Вступ 
    Воля  – одна з основних якостей людини. Існували різні уявлення щодо виникнення волі у людини. Воля має свої характерні особливості, які вказують на природу її виникнення та механізм дії. Так як воля спонукає до діяльності, то вона також виконує певні функції, які виражаються у певних ситуаціях. Кожна людина має частинку вольових якостей, але щоб розвивити волю потрібно багато над собою працювати. Воля не може здійснюватись без попередньо продуманих дій. Також є слабовільні люди, сила волі у яких розвинена слабо. Це є негативним явищем, адже через це ці люди не раз страждають від чужого впливу, нав’язування чужої думки, від неспроможності виявити свої почуття, думки, емоції. Сила волі формує у  людини сміливість, витримку, енергійність, терплячість та інші якості, які дуже потрібні людині у житті. Завдяки вольовим якостям людина легко добивається поставленої мети, легко долає труднощі, об’єктивно оцінює ситуацію у важких ситуаціях. 
 
 
 
 
 
 
 
       




    Поняття про волю, характерині особливості волі, функції волі. 
Воля  – свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів та перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань. У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність – це довільна діяльність. Живучи й працюючи, люди поступово навчалися ставити перед собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації.
  Флософське питання про волю стосується свободи волі. Є два його вирішення: детермізм (свободи волі нема) та індетермізм (свобода волі є).
    Детерміністичне розуміння волі підтверджується  фізіологічними дослідженнями І. Сєченова та І. Павлова. І. Сєченов вказував, що вольові дії причинно зумовлені зовнішніми подразниками.