Систематизація законодавства

Судова і правова системи Галицько-Волинської держави
Судова система Галицько-Волинської держави не відокремлювалась від князівської адміністрації. Вищою судовою інстанцією були князь, а в окремі періоди — боярська рада. Від імені князя незрідка суд здійснював двірський, який був "суддею князівського двору". Князівське судочинство здійснювали також княжі тіуни, вірники, мечники, отроки.
Право суду належало й посадовцям місцевого рівня: тисяцьким, посадникам, воєводам, волостелям, а також великим землевласникам: вони судили залежних від них селян. Значною була роль церковного суду, до юрисдикції якого належали справи про порушення церковних законів, шлюбно-сімейні й деякі цивільні справи, що стосувалися церковного майна.
Судовий процес мав такі ж елементи, як і в Київський Русі, й мав змагальний характер.
Галицько-Волинська земля значною мірою зберегла риси права, притаманні Давньоруській державі. Особливості системи права Галицько-Волинської держави такі:
• зміцнення феодального права привілею;
• відтворення соціальної диференціації населення;
• підсилення місцевих особливостей внаслідок середньовічного партикуляризму (роздробленості);
• вплив європейського феодального права.
Упродовж існування князівства тут переважно діяли відомі з часів Київської Русі загальні принципи, інститути та форми правового регулювання суспільного життя. Серед джерел права — звичай, Руська Правда, церковне законодавство. Оскільки ці джерела подано раніше, зауважимо лише, що їх застосування в Галицько-Волинському князівстві не мало принципових відмінностей.
Подальший розвиток давньоруського права відбувався в князівському законодавстві, яке існувало