Формування теоретичних і практичних уявлень про працю охоплює донауковий, класичний і сучасний періоди.

Формування теоретичних і практичних уявлень про працю охоплює донауковий, класичний і сучасний періоди.
Донауковий період (III ст. до н.е. - XVIII ст. н.е.) характеризується формуванням найбільш загальних уявлень про працю, її місце в суспільстві.
Класичний період формування соціології праці охоплює XVIII — початок XX ст. Саме в цей період було закладені наукові засади формування соціології праці як самостійного наукового напрямку.
Сучасний етап розвитку соціології праці (від 20-х років XX ст.) має істотні особливості в різних країнах. Найзначніший внесок у розвиток соціології праці в цей час здійснює американська і французька соціологічна наука.
Започаткував детальне вивчення праці окремого робітника, функціонування та організацію промислового колективу Ф. В. Тейлор. Він одним з перших почав розглядати організацію управління трудовим процесом як самостійну галузь. Тейлор першим спробував виробити соціотехнічну систему, тобто систему, яка об'єднала б технічний та соціальний бік виробництва, розробивши ефективні заходи щодо стимулювання трудових зусиль робітників: нормування і раціоналізація трудового процесу; ретельний підбір і професійне навчання робітників; дотримання принципів управління (значна заробітна плата, відповідні норми праці); вміння керувати робітниками, для чого необхідні розум, досвід, такт, чесність; запобігання соціальним конфліктам, створення умов для максимального виявлення та реалізації розумових та фізичних можливостей робітника. Отже, це була система виробництва, призначена для максимізації обсягу промислової продукції, яка мала широкомасштабний вплив на організацію промислової діяльності та технологію.
Проте в 20-ті роки "тейлоризм" вже не