Вільгельм фон ГУМБОЛЬДТ

Марія ЗУБРИЦЬКА



Вільгельм фон ГУМБОЛЬДТ ШШеІт уоп НІШВОЬВТ
су ідеї Університету, зміцнить віру академічних спільнот в те, що Університет і надалі зуміє розв'язувати ті численні освітньо-духовні, культурні, наукові завдання, які були вище схематично окреслені і над якими розмірковувало не одне покоління найвидатніших мислителів. А натхненником і водночас охоронцем Університету, за слушним спостереженням Ж. Дер-ріди, надалі буде мистецтво пам'яти та спраглі пошуки істини: "Я не знаю, як можливо втримати пам'ять і не втратити можливість. Видається мені, що одне неможливе без другого, одне тримає інше, і водночас одне тримається за інше. Або навпаки. Той двоїстий охоронець буде оберігати, — оскільки це його обов'язок, — дивну долю Університету. А також його закони, підстави існування, істину" (див. це видання).

Межиброди-Корчин, серпень 2002

[pic]

                      Вільгельм Крістіян Карл Фердінанд фон Гумбольдт щасливо поєднував ролі вченого і державного діяча. Як учений вивчав філологію, філософію, літературу та історію; як державний діяч тривалий час представляв уряд Пруссії у багатьох країнах і провів важливі реформи освітньої системи.
  Вільгельм фон Гумбольдт (1767-1835) народився у Потсдамі в аристократичній родині: його батько був камерґером Фрід-ріха Великого, пізніше став близьким другом наступника — Фрідріха Віль-гельма II (1786-1797). Гумбольдт зростав у придворному оточенні, близьке знайомство з яким допомогло йому втілити програми реформ за часів правління Фрідріха Вільгельма III, правнука Фрідріха Великого (1797-1840).
  Гумбольдт відвідував лекції в університетах Ґьоттінґена і Франк-фурту-на-Одрі. Він почав вивчати античну класику у Крістіяна Ґот-лоба Гайне, дослідника античности й археолога. Від 1794 до 1797 року жив у Єні,