Західноєвропейська ірраціональна філософія XIX-XX століття

Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет»
Природничо-гуманітарний коледж

Реферат на тему:

            «Західноєвропейська ірраціональна філософія
XIX-XX століття»

Ужгород 2015
Зміст
  1. Вступ………………………………………………………..3
  2. Поняття ірраціоналізму…………………………………....3
  3. Причини виникнення. Філософія Керкегора…………….4
  4. Волюнтаризм. «Світ уявлення» Шопенгауера…………...9
  5. Висновок…………………………………………………..12
  6. Список використаної літератури…………………………13
  7.

  1. Вступ

    Філософське   життя   Європи   з   другої   половини       XIX   ст. визначала багатоманітність     течій,   світоглядних     настанов     на   світ   і   людину, співіснування протилежних напрямів, які по-різному вирішують одні   й ті   ж проблеми.     Порівняно     з   попередньою       філософією     зовсім   іншим     стало ранжування філософських проблем. Філософія Нового часу аж до кінця XIX ст. була зорієнтована в основному на гносеологічну проблематику. Питання пізнання,   ролі   розуму   в   пізнанні,   проблема   методу   й   істини   були   для   неї основними.
      Починаючи   з   Ф.     Ніцше,     в   європейській   філософії   поступово   на передній   план   виходить   антропологічна   і   культурно-етична   проблематика. Проблема   пізнання   все   більше   спеціалізується   і   відходить   на   периферію суспільної свідомості.
      Філософія Гегеля є кульмінацією раціоналізму — течії, що розглядала як   основу   світу   і   людини   розум     (божественний   і   людський).     З   погляду Гегеля,   вся   реальність   є   логікою   божественного   мислення,   яке   може   бути адекватно відтворене мисленням людини. Цю концепцію, як зазначалось, по- своєму критикували пізній   Шеллінг, Фейєрбах і Маркс. Однак радикальний розрив   з   раціоналістичною   традицією   здійснили   не   вони,   а   Керкегор   і Шопенгауер   —   мислителі,   яких   з   повним   правом   вважають   засновниками сучасного