Основні напрями християнства

1. Католицизм.
Католицизм – організація після розділення церков. Він має ряд особливостей у віровченні, культі і структурі релігійної організації. Віровчення католицизму грунтується на Святому Письмі, Отців III-V століть. Право тлумачити Біблію у католицизмі визнається за віронавчальною владою Церкви на чолі з Римським папою. До джерел віровчення течії належать також ухвали соборів цієї церкви, настанови, повчання, римських пап. Найважливішим віросповідним документом є «Сповідання католицької віри», прийнятий Тридентським собором (1545-1563). Нікео-Константинопольський Символ віри та постанови перших семи Вселенських соборів католицизм у VI столітті додатком про Святого Духа «і від Сина». Зростанню авторитету католицизму сприяє вчення про спасіння людини, обтяженої першородним гріхом, за допомогою Церкви, яка володіє «запасом (скарбницею) справ» (складається із заслуг Ісуса Христа, Божої Матері та святих). Користуючись цією скарбницею, Церква, розподіляючи її здобутки, скоротити перебування грішників у чистилищі – такому особливому місці (чи стані), де душі померлих очищаються від гріхів, після чого можуть здобути право на переселення в рай.
Особливе місце в католицизмі займає вшанування Богородиці. Тут, окрім догмату про вільність від первородного гріха Діви Марії із-за непорочного її зачаття, важливим є прийнятий католиками догмат про тілесне вознесіння Богородиці на небо (1950 р.). У зв'язку з цим у католицизмі сформувався спеціальний напрям теології – Маріологія. Католицизм визнає, як і православні, сім таїнств, однак хрещення і євхаристію він здійснює, як зазначалося вище, дещо по-своєму. Під час католицької літургії здійснюється перетворення хліба і вина в тіло і кров Ісуса Христа, тому поза таїнством євхаристії, а відтак і поза Церквою, згідно з вченням конфесії, спасіння неможливе.
Центр римо-католицької Церкви