Особливості художнього відтворення реалій епохи в повісті «палагна» бориса харчука

ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ ЕПОХИ В ПОВІСТІ «ПАЛАГНА» БОРИСА ХАРЧУКА
      Історія розвитку української літератури має такий же надзвичайно складний, самобутній шлях, як і історія країни в цілому. Досить часто письменники у своїх творах художньо відображають події, свідками яких вони були. Відомий історик С.О.Шмідт наголошував: «Твори художньої літератури і мистецтва – важливе джерело для розуміння менталітету часу їх створення… і для знання конкретних «історичних обставин», особливо побуту… тим самим художня література й мистецтво набувають значення джерел, важливих для історіографічних спостережень» [8, 115]. Однією з ключових тем минулого століття, до якої зверталися письменники, була Велика Вітчизняна війна. Особливої актуальності ця тема набула в художньому доробку «шістдесятників», адже ще малими вони на власні очі бачили страшні її діяння, які закарбувалися в пам’яті майбутніх митців на все життя. Як зазначає Ірина Захарчук: «Зміщення семантичного центру від сприйняття дорослої людини до світу дитини і підлітка оголило драматичний вимір воєнного досвіду, що увійшов у культурну свідомость, змінивши цілісну картину презентації пам’яті про війну. Віковий вимір актуалізував сприйняття війни через антитоталітарні чинники, що стимулювали народження нової особистості, вільної від спадщини більшовизму й нацизму» [3, 45]. Серед митців, чий творчій злет припадає на шістдесяті роки минулого століття, досить яскравою є постать талановитого українського письменника