Порядок Решения Коллективных Трудовых Споров

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КОЛЕКТИВНОГО ТРУДОВОГО
СПОРУ 6
        І.1 Поняття трудового спору. 6
        I.2. Вирішення колективного трудового спору (конфлікту) 11
РОЗДІЛ II. СТРАЙК ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ 20
РОЗДІЛ III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ ( КОНФЛІКТИ ) 26
ВИСНОВОК 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

      Правовий захист прав й інтересів основних суб’єктів суспільних відносин із засновування найманої праці – працівників і роботодавців є особливо актуальним для забезпечення економічного розвитку держави.
      У юридичній науці неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів між працівником і роботодавцем розбіжності щодо застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці прийнято вважати трудовими спорами. [ 26, c. 477 ].
      Разом з тим у сучасному трудовому праві й чинному законодавстві використовується також термін «трудові конфлікти». Так, Закон від 3 березня 1998 р. називається «Про порядок вирішення колективних трудових спорів ( конфліктів )».
      Відповідно до чинного законодавства колективний трудовий спір (конфлікт ) – це розбіжності, які виникли між сторонами соціально – трудових відносин з встановленням нових або зміни існуючих соціально – економічних умов праці і виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору, угоди; з виконання цього договору, угоди або окремих його положень; невиконання вимог законодавства про працю.
      Як випливає з визначення, предметом розбіжостей може бути зміна, встановлення, застосування умов праці, неврегульованих правовими нормами. Розбіжності щодо укладення або зміни колективного договору також належать до цієї категорії, оскільки вони стосуються застосування найманої праці. На мою думку, в даному разі має місце трудовий конфлікт.
      Трудовий конфлікт – це зіткнення між роботодавцями і працівниками з приводу встановлення